1.    
  2.     ПРИТО́МЛЕНИЙ

ПРИТО́МЛЕНИЙ

ПРИТО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до притомити. І такий то був вечір .. рожевий, що аж усі козаки, молоді й старі, притомлені довгим походом, порожевіли, як зоряниця (Марко Вовчок, I, 1955, 332); Стільки радості, стільки щастя приносила Маруся зі собою з тих прогулок, що наповняла веселістю весь дім. Як листочок .. злітала, трошки голодна, трошки притомлена, і радувала всіх (Гнат Хоткевич, II, 1966, 47).

2. у знач. прикм. Який притомився, відчуває втому. Притомлені косарі потяглися до густих кущів верболозу, звідки здіймався вгору синюватий дим (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 206); Знають бублейниці, де буде фальцфейнівський прикажчик бажаним гостем, у чиї ворота заверне його притомлений кінь (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 34);

//  Який свідчить про втому. Все в ній здавалось йому незвичайним: ..і чисте високе чоло, і світла притомлена блідість обличчя (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 34); Якось мене познайомили з чоловіком, якому за сімдесят.. У нього притомлені очі, приглушений голос (Радянська Україна, 21.I 1969, 2).

Як правильно писати та вживати слово – ПРИТО́МЛЕНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПРИТО́МЛЕНИЙ Том 8 — Стор. 65. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПРИТО́МЛЕНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПРИТО́МЛЕНИЙ

03.10.2017

Написати коментар