1.    
  2.     ПШОНО

ПШОНО

ПШОНО, а, сер. Крупа, виготовлена з проса. І дурень каші наварить, аби пшоно було (Номис, 1864, № 5383); Сало, люлька, кремінь, криця, Казанок, мішок пшона, В балці став, в ярку криниця — Ось худоба чабана! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Валя в клуні товче пшоно в ступі (Степан Васильченко, III, 1960, 320); Усе до очманіння в голові гуде, лящить, сердиться, виє, вихриться пилом, тече жовтою січкою, золотими струмками пшона (Михайло Стельмах, I, 1962, 111); * Образно. Вогкий вітер ударив мене в лице, побіг по спині, засіяв пшоном мої відкриті груди (Іван Микитенко, II, 1957, 55). Потовкти на пшоно див. потовкти.

Як правильно писати та вживати слово – ПШОНО

Джерело – словник СУМ – ПШОНО Том 8 — Стор. 416.

Значення та приклади вживання слова «ПШОНО» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ПШОНО

22.06.2017

Написати коментар