1.    
  2.     ПУСТОТЛИВО

ПУСТОТЛИВО

ПУСТОТЛИВО. Присл. до пустотливий. Коли вони ближче зійшлися з Брянським, Черниш нагадав йому про цей епізод, про те, як вони пустотливо ковзались по траві… (Олесь Гончар, III, 1959, 67); Нестримно й пустотливо сміялася [Доротті], немов аж кокетуючи (Іван Ле, В снопі.., 1960, 207); * Образно. Річечка дзюркотіла на крем’янистих перекатах, пустотливо вигиналася то в один, то в другий бік (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 98).

Як правильно писати та вживати слово – ПУСТОТЛИВО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ПУСТОТЛИВО Том 8 — Стор. 402. – словник української мови

Українська мова словник слово «ПУСТОТЛИВО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ПУСТОТЛИВО

19.09.2018

Написати коментар