1.    
  2.     РЕГІМЕНТА́Р

РЕГІМЕНТА́Р

РЕГІМЕНТА́Р, я, чол., заст., рідко. Командир регіменту. Після огляду війська коронний гетьман повелів викотити жовнірам двадцять бочок вина, видати з його кошар баранів та биків, а сам покликав до себе в намет, регіментарів на обід (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 369); По довголітній службі в званні регіментаря численної збройної залоги князів Острозьких батько цього хлопця Стефан Хмелевський, названий… Олександром Македонським Речі Посполитої за звитяги ратні, тепер дістався чину регіментаря всіх коронних військ на Україні (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 113).

Значення слова – РЕГІМЕНТА́Р – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РЕГІМЕНТА́Р Том 8 — Стор. 477. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РЕГІМЕНТА́Р» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РЕГІМЕНТА́Р

12.11.2017

Написати коментар