1.    
  2.     РЕШІ́ТКА

РЕШІ́ТКА

РЕШІ́ТКА, и, жін.

1. Загорода, паркан з дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, I, 1966, 118);

//  Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);

//  Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев’яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 81).

Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки (Наука і життя, 10, 1963, 2).

Значення слова – РЕШІ́ТКА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РЕШІ́ТКА Том 8 — Стор. 524. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РЕШІ́ТКА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РЕШІ́ТКА

30.10.2018

Написати коментар