1.    
  2.     РОЗБІ́ЙНИЦТВО

РОЗБІ́ЙНИЦТВО

РОЗБІ́ЙНИЦТВО, а, сер. Заняття розбоєм. — Добре, що прийшов, сину… Тепер помру спокійно. Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (Три золоті слова, 1968, 141); [Оленка:] І хіба це страшно? Хіба арештують нас за злодійство або розбійництво? (Мирослав Ірчан, I, 1958, 175).

Значення слова – РОЗБІ́ЙНИЦТВО – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РОЗБІ́ЙНИЦТВО Том 8 — Стор. 612. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РОЗБІ́ЙНИЦТВО» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РОЗБІ́ЙНИЦТВО

05.05.2018

Написати коментар