1.    
  2.     РОЗЛИВАТИСЯ

РОЗЛИВАТИСЯ

РОЗЛИВАТИСЯ, ається, недок., РОЗЛИТИСЯ, розіллється і рідко РОЗІЛЛЯТИСЯ, розіллється, іноді розілляється, док.

1. Проливатися, литися на що-небудь; розхлюпуватися, розбризкуватися. Десь в сінях щохвилини гримали двері, кричали кури і розливалась вода (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 357); Глечик упав, розбився, і мед розлився по долівці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 151); Іванко став, і коли мізинцем ударив у бочку, обручі порвалися й пиво розіллялося по землі (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 171);  * У порівняннях. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, Немов розлився бурштиновий мед (Максим Рильський, II, 1946, 5).

Розливається (розлилася, розіллялася) кров (кровця) чия — те саме, що Проливається (пролилася, проллялася) кров (див. проливатися). — Легко Андрію миритися, бо не його кровця розлилася, не його брата загнав у землю Бодор… (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 159); Розлилось море крові — загинуло багато людей. Місяцю мій ясний!.. Страшно тобі буде, хоч ти й бачив Рось, І Альту, І Сену, і там розлилось, Не знать за що, крові широкеє море (Тарас Шевченко, I, 1963, 107).

2. спец. Мати здатність литися, заповнювати ливарні форми. Якщо метал недосить нагріти, він не розіллється і застигне в ковші (Наука і життя, 1, 1957, 9).

3. Розтікаючись, покривати, затоплювати який-небудь простір, поверхню чогось. Прудко біжить та річка.. до самої луки зеленої, — по луці вже тихо і широко розливається (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Коли палаюча нафта розливається по морю, звичайні рятувальні шлюпки та катери стають здобиччю вогню (Вечірній Київ, 6.II 1970, 4); Над лугом чайка в’ється, По лузі розлилась прозорая вода… (Максим Рильський, I, 1960, 158);

//  Виходити з берегів під час повені (про водоймище). Урал вже от-от мав розлитися по заплавних луках і по зарічних гаях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 486); Несподівано розіллявся Сан і зніс дерев’яний місток, що нашвидку змайстрували наші сапери (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 217);

//  Охоплювати великий простір (про водоймище). Блискучий лиман розливавсь вшир на вісім верстов, мов розтоплене скло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 219); Вдалині засинів Лиман, за Лиманом розливалося Чорне море (Максим Рильський, III, 1956, 45).

4. перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках у навколишньому просторі, в певних межах. Кругом косарів розливаються трав’яні пахощі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 146); В хаті, яка обернута була вікнами на південь, уже розливалися сині присмерки (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 55); Мелашка заспівала пісні. Пішов гул по лісі і розлився по долині срібною луною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309); Срібними струмками звуків розлилася дорога серцю фронтовиків мелодія (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 37);

//  Охоплювати дедалі ширший простір, захоплювати більшу кількість людей і т. ін. Було тепло, весна розливалася навкруги, ліси туманіли понад Пслом, вбираючись у першу зелень (Олесь Гончар, II, 1959, 226); Великою хвилею піднялось і широко розлилось по всій країні всенародне соціалістичне змагання (Комуніст України, 4, 1960, 5).

5. перен. Широко розстилатися, розкидатися на якому-небудь просторі, займати собою якийсь простір. Степ їхній навіть після чорної бурі яскраво зацвітає щовесни дикими тюльпанами, розливається аж за обрій океаном краси… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 96); Білими ставками купчилось роман-зілля і розливалось блакитне море дикої конюшини аж ген-ген до лісу (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 289);

//  Розходитися, розпливатися по поверхні чого-небудь. Рум’янець, ледве примітний, розливався по щоках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94); Усмішка щастя розіллялась по обличчю в старої (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88);

//  Ставати відчутнішим (про якісь раптові відчуття, почуття). Несподівано Андрій поглядом зустрівся з її здивованими очима, від чого у всьому тілі розлилося щось гаряче (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 42); І щастя тихе і ясне по всій істоті Неждано розлилось, як сяєво огнів (Максим Рильський, I, 1960, 151).

6. перев. у сполуч. із сл. сльози, перен., розм. Гірко, невтішно плакати. Йому.. байдуже, що молода його розливається слізьми над іншим та взиває серденьком (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 108); Перетиснувся [Сава] крізь товпу перед хатою і опинився коло мертвого брата. Кинувшися на нього, ридав і розливався (Ольга Кобилянська, II, 1946, 191); Олеся любими словами, ласкою й угамує його, що було обійме її й діток, до себе пригорне та й розіллється сльозами (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 15).

7. чим і без додатка, перен., розм. Утворювати гармонійні, переливчасті звуки. Вона повела за руку Казанцева в гущавину з верб та вишень, де на заході сонця розливались піснями соловейки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 157); Ох же й ладно, ох же й дзвінко Розливається гармонь (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 277); Я морем співів розіллюся І в кожну пісню увіллю Весь жар, всю кров мою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 193).

8. перен., розм. Говорити про що-небудь довго і з запалом. Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі, і вся розлилася в жалібних словах (Олександр Довженко, I, 1958, 245).

 Розливатися соловейком (солов’єм) — довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. Факти — уперта річ, говорить англійське прислів’я. Це прислів’я особливо часто згадується, коли бачиш, як який-небудь письменник соловейком розливається в питанні про велич «принципу національності» в його різних значеннях і співвідношеннях.. (Ленін, 30, 1972, 329); З полегшенням перейшов він [промовець] до козацьких справ. Тут можна розливатися соловейком, не накликаючи нічийного гніву (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29).

9. тільки недок. Пас. до розливати 2. Сталь, зварена в сталеплавильному цеху, розливається в злитки вагою 4—8 тонн і після затвердіння подається в цех (Наука і життя, 7, 1955, 9).

Значення слова – РОЗЛИВАТИСЯ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РОЗЛИВАТИСЯ Том 8 — Стор. 725. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РОЗЛИВАТИСЯ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РОЗЛИВАТИСЯ

28.06.2018

Написати коментар