1.    
  2.     РОЗПУ́ТАНИЙ

РОЗПУ́ТАНИЙ

РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпутати; // у знач. прикм. Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 69).

Значення слова – РОЗПУ́ТАНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РОЗПУ́ТАНИЙ Том 8 — Стор. 785. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РОЗПУ́ТАНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РОЗПУ́ТАНИЙ

25.07.2018

Написати коментар