1.    
  2.     РТУТЬ

РТУТЬ

РТУТЬ, і, жін. Хімічний елемент, рідкий важкий метал сріблясто-білого кольору. Ртуть.. являє собою рідину, але найважчу з усіх рідин (Наука і життя, 4, 1963, 34); Ртуть, занурена у рідке повітря, перетворюється у твердий ковкий метал (Загальна хімія, 1955, 272); * Образно. Місяць над рікою в темному просторі розливав на гори і на верби ртуть (Володимир Сосюра, II, 1958, 101); * У порівняннях. В долині персики цвітуть, А в горах знову сніг, І море котиться, як ртуть, Туманові до ніг (Максим Рильський, II, 1960, 130). Гримуча ртуть див. гримучий.

Значення слова – РТУТЬ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – РТУТЬ Том 8 — Стор. 890. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «РТУТЬ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

РТУТЬ

05.07.2018

Написати коментар