САП

САП 1, у, чол. Заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі. Богдан окинув поглядом коней. — Кажуть, між ними є хворі на сап? — Брехня. Таких постріляли (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 93); Захворювання на сап може мати і хронічний перебіг, при якому хворий різко виснажується (Лікарська експертиза.., 1958, 145).

САП 2, у, чол.

1. Звук сопіння; свистячі звуки під час тяжкого дихання. Кругом, як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний, III, 1954, 96).

2. перен. Свистячі звуки, утворювані деякими механізмами. Теленькав без кінця Бринячий телеграф, неначе чміль великий, І чувсь машини сап і кондукторів крики (Іван Франко, X, 1954, 195).

Як правильно писати та вживати слово – САП – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – САП Том 9 — Стор. 55. – словник української мови

Українська мова словник слово «САП» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).