1.    
  2.     СЦЕ́НА

СЦЕ́НА

СЦЕ́НА, и, жін.

1. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені — Настя в селянському вбранні — співає під акомпанемент соло (Степан Васильченко, III, 1960, 310); Орест не помічає, як довго принишкло сидить він у темному куті ложі. Він тільки тепер, звільнившись від тягаря зворушливих думок, звертає увагу на сцену (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 379); Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами (Олександр Довженко, I, 1958, 496); — В панській економії нардом відкрили, сцену спорудили, там і виступаємо (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 435);  * У порівняннях. Десь високо, під небом, в п’ятиповерховім будинку, завалилась тільки передня стіна, і середина хати стояла одкрита, немов на сцені (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402);

//  Театр, театральне мистецтво, театральна діяльність. Кращої за неї української артистки я не знаю, і коли у Заньковецької Люба не вийде добре, то, значить, їй (Любі, а не Заньковецькій) треба ждати слушного часу або й зовсім загинути для української сцени (Леся Українка, V, 1956, 225); А слава сцени — Саксаганський! Кого він з нас не чарував Чи то в комедії селянській, Чи то у драмі хуторянській — Яких він типів не вдавав? (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 259); Десятки тисяч трудящих щовечора заповнюють театральні зали, робітничі та сільські клуби. Тут відбуваються їх зустрічі з видатними майстрами сцени, імена яких відомі далеко за межами України (Мистецтво, 4, 1959, 4); — І чого тебе весь час до артистів тягне? — здивувався дядько Стратон. — Ой, люблю сцену, як своє життя! — зітхнув Федоренко (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).

Грати (виступати) на сцені — брати участь у виставах, бути актором. — Другого дня мені трапилось грати на сцені (Леся Українка, III, 1952, 709); — Невже всі артисти — учні вашої колегії, отче? .. — Атож! І коли б ти вчився в колегіумі, ти теж грав би на сцені (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); Поет почервонів. — Причому тут я? Та й я ж ніколи не виступав на сцені (Леся Українка, III, 1952, 701); На сцену попадати (попасти) — починати ставитися в театрі (про п’єсу). Може, ся моя безумна дитина [п’єса «Блакитна троянда»] і на сцену попаде сього року, тільки я не побачу її… (Леся Українка, V, 1956, 199); Не сходити зі сцени див. сходити; Ставити (поставити) на сцені — здійснювати постановку п’єси в театрі. Бачила вчора й сьогодні Стефаника.. Написав.. драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Леся Українка, V, 1956, 338); Сходити (зійти) зі сцени див. сходити.

2. Окрема частина дії, акту театральної п’єси. Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка, V, 1956, 204); Здався мені трошки бліднуватим Семен Петрович та сцена Сані з Софією у IV дії дуже довгою (Панас Мирний, V, 1955, 424); Сцена перша, ява.. теж перша. Підрозділ червоноармійців під командою молодого політрука Р. рушає в розвідку (Юрій Яновський, I, 1954, 60).

3. Окремий епізод, зображений у п’єсі, літературному творі, на картині і т. ін. Біля с. Усатова.. знайдена плита (стела), що стояла колись вертикально, з висіченою на ній релігійно-магічною сценою (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 69); На верхній частині гребеня зображена сцена бою трьох воїнів (Історія СРСР, I, 1956, 17); Кінооператор крутив. Режисер стояв позад апарата й радів від сцени, що мусила бути останньою в його фільмі (Юрій Яновський, II, 1958, 59);

//  Випадок, епізод, які можна спостерігати, бачити у житті. Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду, і якось зразу дитячим чутливим серцем збагнув увесь трагізм сцени (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); За кільканадцять кроків .. побачив Річинський таку сцену: без кітеля, в одній сорочці, полковник лупцював стеком солдата (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 17); Валерик теж вважав, що односельці карають отамана по заслузі, але сама сцена розправи викликала у нього жах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 86).

 Масова сцена — окремий епізод театральної вистави або кінофільму, в якому бере участь велика кількість людей. Видатні митці українського театру дуже великого значення надавали масовим сценам (Гуменюк, Українські народні танці, 1969, 28); Німа сцена див. німий.

4. перен. Гостра розмова; сварка. Чи він був правий? Чи не образив даремне Івана? .. Він мусить зараз побачить Івана. Певно, він, бідний, мучиться десь після грубої сцени (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Потрапила я якось до Пястів на сцену, коли стара Пястова чесала словами Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 94); Він [лейтенант] вичитав сержанта різко і гнівно. Сцена вийшла важка, неприємна (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 94); [Ральф:] Ні, Таню. Жодних сімейних сцен немає. Ми з Джен завжди можемо договоритися без сварки (Вадим Собко, П’єси, 1958, 104).

Робити (зробити) сцену (сцени) — сваритися з ким-небудь, висловлюючи різко, гостро своє незадоволення чимсь. Вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406); — Коли б вона лаялася, сцени робила, то мені куди легше було б розійтися з нею: мовляв, життя мов в сім’ї стало нестерпним, і тому я змушений покинути її (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 7); Як Зоня прийшла, Юзя вробила їй сцену (Леся Українка, III, 1952, 659).

5. перен. Сфера, поле діяльності; поприще. Кожний новий капітал при своїй першій появі на сцені, тобто на товарному, робочому або грошовому ринку, завжди виступав у вигляді грошей, — грошей, які через певні процеси повинні перетворитися в капітал (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 149); Росте і виходить на історичну сцену [в останні десятиріччя XIX ст.] нова революційна сила — робітництво (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 20).

Як правильно писати та вживати слово – СЦЕ́НА

Джерело – словник СУМ – СЦЕ́НА Том 9 — Стор. 905.

Значення та приклади вживання слова «СЦЕ́НА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

СЦЕ́НА

16.05.2017

Написати коментар