1.    
  2.     ШАНТАЖИ́СТ

ШАНТАЖИ́СТ

ШАНТАЖИ́СТ, а, чол. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати «Робертом». Нарешті пригадав. Був то офіцерина [офіцер], пияк, морфініст і шантажист, якому він колись позичає гроші під проценти (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360); Я ніколи не був шантажистом, Паразитом, хвальком, брехуном (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 318).

Як правильно писати та вживати слово – ШАНТАЖИ́СТ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ШАНТАЖИ́СТ Том 11 — Стор. 405. – словник української мови

Українська мова словник слово «ШАНТАЖИ́СТ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ШАНТАЖИ́СТ

14.10.2018

Написати коментар