1.    
  2.     ШЕПТА́ННЯ

ШЕПТА́ННЯ

ШЕПТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шептати і шептатися і звуки, утворювані цією дією. Кругом його сумно та нудно; чутно шептання Шестірного, тихе, важке шептання (Панас Мирний, I, 1954, 331); У його одноманітне шептання якось непомітно вливається пісня, вона не заважає молитві (Михайло Стельмах, II, 1962, 205); Кирило вийшов у сад і якось разом убрав у себе.. шептання крапель поміж галузок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 209); І перша ніч — ніч перша і остання — І перше слово, те найбільше з слів, Що я в саду під вітрове шептання Уперше чув і вперше зрозумів (Максим Рильський, I, 1960, 135); Їх [Регіни її Мільці]; жваве шептання не звертало на себе нічиєї уваги (Іван Франко, VI, 1951, 279); Спори, і свари людські, і програми, й цілі світогляди — Се для Зевеса немов раків шептання в мішку (Іван Франко, XIII, 1954, 313); Почалося відвертання насланого. Всі оті шептання, плювання, зливання (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 10); * Образно. Вона не чула вже зловіщого шептання мороку й оддалась надіям на краще (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358).

Як правильно писати та вживати слово – ШЕПТА́ННЯ

Джерело – словник СУМ – ШЕПТА́ННЯ Том 11 — Стор. 441.

Значення та приклади вживання слова «ШЕПТА́ННЯ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ШЕПТА́ННЯ

12.06.2017

Написати коментар