ЩЕБЕТУ́Н

ЩЕБЕТУ́Н, а, чол., розм.

1. Птах, який постійно, невпинно щебече.

2. перен. Той, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (про людину).

Як правильно писати та вживати слово – ЩЕБЕТУ́Н – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЩЕБЕТУ́Н Том 11 — Стор. 577. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЩЕБЕТУ́Н» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).