ЩІЛЬ

ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина 1. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога… (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).

Як правильно писати та вживати слово – ЩІЛЬ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЩІЛЬ Том 11 — Стор. 590. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЩІЛЬ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).