1.    
  2.     ЩІЛЬНО

ЩІЛЬНО

ЩІЛЬНО, присл.

1. Дуже тісно, міцно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось. Вона боялася, щоб не скрикнути, боялася зітхнути та все міцніше й щільніше стискувала зуби (Панас Мирний, I, 1949, 411); Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту і розсівся на лаві, як пан. Га! Хіба він не господар..! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 10); Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до грат (Іван Франко, VI, 1951, 180); Кассандра закриває лице щільно обома руками і стоїть, мов скам’яніла (Леся Українка, II, 1951, 275); Медунка щільніше притулилась до квітки, згорнувши крильця, щоб її ніхто не побачив (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 20); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з вінцем жовтого ніздрюватого каменю, щільно вкладеного, злеглого так, ніби від природи… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56); Шорсткою долонею він витер йому носа, обтрусив шинельку і надів щільніше кашкет (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 127); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках, які шільно облипали сухощаві руки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 407);

//  Так, щоб не було ніяких отворів, щілин; наглухо. Дід засвітив лампу, вікна щільно позатуляв хустками (Степан Васильченко, II, 1959, 319); Олеся зайшла в піонерську кімнату і щільно зачинила за собою двері (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 192); З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно. Вхід замикали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 51); — Ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207); Мирон щільно закриває полами свитини доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 379);

//  Покриваючи, окутуючи що-небудь суцільним, густим шаром, закриваючи кого-, що-небудь (про туман, дим, хмари тощо). Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 67); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 156);

//  Дуже близько, на малій відстані один від одного; густо. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Іван Франко, VI, 1951, 220); Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 111); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 70); — Щільніше ратища! За мною! .. (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 232); Вона хотіла подивитися, але бійці стояли так щільно, що вона нічого не могла побачити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376);

//  Впритул наблизившись до кого-, чого-небудь. Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Млявий, завжди стриманий і меланхолійно зосереджений Порада враз змінився в лиці і підійшов щільно до Кіри (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 110); Ми щільно об’їхали корму (Юрій Яновський, II, 1958, 83);

//  перен. Дуже близько; впритул. Тут ми щільно підходимо до того, що критика літературних творів не може бути відділена від соціології (Василь Еллан, II, 1958, 87); В поемі «Тарасова ніч» Шевченко щільно підійшов до однієї з центральних тем ранньої творчості — боротьби українського народу проти національного й соціального гніту (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 74); І закортіло [Хранкову] щільніше зійтися з Мухтаровим (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 445);

//  перен. Нерозривно, тісно. Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Леся Українка, I, 1951, 287).

2. заст. Наполегливо, старанно, ретельно. Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки — що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (Степан Васильченко, II, 1959, 232); Ми знали: цар в Росії щільно узявся наш народ скарати… Та враз почули ми: як вільно співає У країна-мати! (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 38).

Як правильно писати та вживати слово – ЩІЛЬНО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЩІЛЬНО Том 11 — Стор. 591. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЩІЛЬНО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЩІЛЬНО

22.10.2018

Написати коментар