1.    
  2.     ЩУ́ЧИЙ

ЩУ́ЧИЙ

ЩУ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до щука; // Такий, як у щуки. Метушливо забігали догідливі сірі очі [Лиски], лише ніс гостренький на щучому обличчі іще більше виткнувся й подовшав (Яків Качура, II, 1958, 436). По щучому велінню — негайно і без втручання кого-небудь, ніби чарами. Дивиться дід — біля їх і сажалка; чи вона була, та він її не бачив, чи вона справді уродилась, як кажуть, по щучому велінню! (Олекса Стороженко, I, 1957, 83); [Старшина:] Щоб через півгодини коні були перед порогом! Чуєш? Щоб мені по щучому велінню! (Марко Кропивницький, I, 1958, 498).

Як правильно писати та вживати слово – ЩУ́ЧИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЩУ́ЧИЙ Том 11 — Стор. 611. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЩУ́ЧИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЩУ́ЧИЙ

03.07.2018

Написати коментар