ШКРЯ́БАННЯ

ШКРЯ́БАННЯ, я, сер. Дія за значенням шкрябати і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 66); * У порівняннях. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (Іван Франко, III, 1950, 147).

Як правильно писати та вживати слово – ШКРЯ́БАННЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ШКРЯ́БАННЯ Том 11 — Стор. 483. – словник української мови

Українська мова словник слово «ШКРЯ́БАННЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).