1.    
  2.     ШТУРПА́К

ШТУРПА́К

ШТУРПА́К, а, чол., діал.

1. Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок. Невже ці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 27); Боровий зашпортнувся за дріт загорожі і впав на кущ з гострими, як списи, гілочками. Впав обличчям. На колючі штурпаки правим оком (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 203).

2. перен. Дурень, бовдур. Нате вам п’ятака, прийміте мене, штурпака (Номис, 1864, № 6435).

Як правильно писати та вживати слово – ШТУРПА́К – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ШТУРПА́К Том 11 — Стор. 551. – словник української мови

Українська мова словник слово «ШТУРПА́К» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ШТУРПА́К

08.10.2018

Написати коментар