1.    
  2.     СІДО́К

СІДО́К

СІДО́К, а, чол.

1. Той, хто їде верхи на коні; вершник. І то там, то там [у степу] видно було, як між шаблями сипались на сніг іскри, потім падав вершник, а кінь уже біг без сідока (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 242).

2. Пасажир, що їде в найнятому екіпажі. — Слава тобі, господи! Місто! — раптом стрепенувся ямщик, вказуючи пужалном вдалину. Але в набігаючій ночі ані сідоки, ані жандарм на козлах поруч ямщика нічого не бачили (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 24);

//  Той, хто взагалі їде в будь-якому екіпажі, на мотоциклі і т. ін.

Як правильно писати та вживати слово – СІДО́К – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СІДО́К Том 9 — Стор. 215. – словник української мови

Українська мова словник слово «СІДО́К» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СІДО́К

03.10.2018

Написати коментар