1.    
  2.     СЯ́ЯННЯ

СЯ́ЯННЯ

СЯ́ЯННЯ, я, сер.

1. Дія і стан за знач. сяяти.  * Образно. Колишній вихрястий Юрко повідав мені, що вони з Володькою всю свою юнацьку пору прожили в сяянні світлого образу Мате Залка (Юрій Смолич, VI, 1959, 39).

2. рідко. Те саме, що сяйво. Поки блискавиця розпускала по небу павині хвости своїх сяянь, час мовби застигав на місці (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 346).

Як правильно писати та вживати слово – СЯ́ЯННЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СЯ́ЯННЯ Том 9 — Стор. 912. – словник української мови

Українська мова словник слово «СЯ́ЯННЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СЯ́ЯННЯ

26.10.2017

Написати коментар