1.    
  2.     СЬО́МИЙ

СЬО́МИЙ

СЬО́МИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сім. Сонце злізло височенько, Уже час сьомий ранку був (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць (Тарас Шевченко, II, 1963, 102); Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідси керував огнем (Олесь Гончар, III, 1959, 52); // у знач. ім. сьома, мої, жін. Година, яка наступає після шостої години. О сьомій рано я вже над Черемошем. Черемош сонний і тихий (Гнат Хоткевич, II, 1966, 384); На початку сьомої Ганна знову зібралася до Марка (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 65). Без сьомої клепки у тім’ї — дурнуватий, не сповна розуму. — Досить, що він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть і згорбився гаком (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 434); Відчувати (відчути, почувати, почути і т. ін.) себе на сьомому небі — бути дуже задоволеним, безмежно щасливим. Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 153); — Село! Я вибираю хату з дичком, в якій немає ще жодного солдата, і, впавши на солому, почуваю себе на сьомому небі (Іван Багмут, Записки.., 1961, 103); — Уявіть собі, мене несли, в повному розумінні цього слова несли, і я почував себе в ту хвилину на сьомому небі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 36); До сьомих віників пам’ятати (не забувати) — дуже довго пам’ятати, не забувати. — Сашко може мені відпустки не дати. — Який Сашко? — аж звився хлопець. — Сашко Глушак? От наб’ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 217); До сьомого поту — до крайньої, надмірної втоми. Незважаючи на задуху, танцювала [молодь] до сьомого поту (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 208); Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей (Михайло Стельмах, II, 1962, 362); На сьомому небі [перебувати (бути і т. ін.)] див. небо; Обмиватися (обмитися) сьомим потом див. обмиватися; Працювати до сьомого поту див. працювати; Сьома вода на киселі див. вода; Сьомий піт зійде див. піт.

Як правильно писати та вживати слово – СЬО́МИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СЬО́МИЙ Том 9 — Стор. 915. – словник української мови

Українська мова словник слово «СЬО́МИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СЬО́МИЙ

23.06.2017

Написати коментар