1.    
  2.     СЬОРБ

СЬОРБ

СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьорбати. — Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п’ять (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 98); Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса. Далі витяг шию і око примружив та — сьорб! (Андрій Головко, I, 1957, 144).

Як правильно писати та вживати слово – СЬОРБ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СЬОРБ Том 9 — Стор. 915. – словник української мови

Українська мова словник слово «СЬОРБ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СЬОРБ

25.09.2017

Написати коментар