1.    
  2.     СЛЬОЗИ́НКА

СЛЬОЗИ́НКА

СЛЬОЗИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до сльозина. Дрібні краплі крові і поту текли по його виду, а з очей не пробивалась ні одна сльозинка (Олекса Стороженко, I, 1957, 345); Подивився на чарівну молоду дівчину, а в неї на очах сльозинки бринять (Остап Вишня, II, 1956, 380); Не міг [Харитон Макарович] глянути на Тамару, заплющував очі, щоб бува зрадлива сльозинка не впала на Тамарину руку (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 8); Витер [старий] з надтріснутої кори берези сльозинку соку, сумовито посміхнувся червоноголовому дятлу (Михайло Стельмах, I, 1962, 423); * Образно. Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка — Діамантова росинка (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 274); * У порівняннях. Поклик журавлів блакить осінню крає, і на квітках тремтить сльозинками роса (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 298). Змахнути сльозинку — те саме, що Змахнути сльозу (сльози) (див. сльоза). Одна з француженок .. змахнула сльозинку і, вимовляючи м’які, милозвучні слова, схилилась і притиснула до своєї щоки холодний метал автомата (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 289); Зронити сльозинку див. зронити.

Як правильно писати та вживати слово – СЛЬОЗИ́НКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СЛЬОЗИ́НКА Том 9 — Стор. 389. – словник української мови

Українська мова словник слово «СЛЬОЗИ́НКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СЛЬОЗИ́НКА

29.10.2018

Написати коментар