СНОВИ́ДДЯ

СНОВИ́ДДЯ, я, сер. Те саме, що сновидіння. Чи сон мені склепить помалу вії, Покриє очі, втомлені від мрії, То крізь важкі, ворожії сновиддя Я чую голос любого привиддя (Леся Українка, I, 1951, 213); Сагайда крізь теплу дрімоту слухав їхній.. гомін, думаючи, що це, певно, йому ще снується сновиддя (Олесь Гончар, III, 1959, 315).

Як правильно писати та вживати слово – СНОВИ́ДДЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СНОВИ́ДДЯ Том 9 — Стор. 428. – словник української мови

Українська мова словник слово «СНОВИ́ДДЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).