1.    
  2.     СТАЦІОНА́Р

СТАЦІОНА́Р

СТАЦІОНА́Р, а, чол.

1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). — Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 164);

//  Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. Медикаментозне лікування хворих з гастритами проводиться за призначенням лікаря в домашніх умовах або в стаціонарі (Наука і життя, 8, 1959, 27);

//  Форма очного навчання у вузі, технікумі. Вступати до стаціонару.

2. спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди і т. ін. Зрізані волоті по транспортеру надходили в кузов автомашини. Їх вивантажували і просушували на токах та обмолочували комбайном на стаціонарі (Колгоспник України, 3, 1959, 31); Поставлений Ониськом Артемовичем на стаціонар, молотив [комбайн] цілу добу (Олесь Гончар, Новели, 1954, 110).

Значення слова – СТАЦІОНА́Р – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – СТАЦІОНА́Р Том 9 — Стор. 672. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «СТАЦІОНА́Р» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

СТАЦІОНА́Р

21.10.2018

Написати коментар