1.    
  2.     СТЕРНИ́К

СТЕРНИ́К

СТЕРНИ́К, а, чол., заст. Рульовий. Високий засмалений стерник в червоному фезі налягав на стерно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Щогла з корми корабельної, впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 221).

Значення слова – СТЕРНИ́К – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – СТЕРНИ́К Том 9 — Стор. 690. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «СТЕРНИ́К» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

СТЕРНИ́К

28.07.2018

Написати коментар