СТО́ВБУР’Я

СТО́ВБУР’Я, я, сер. Збірн. до стовбур 1. Гаряча, огненно-біла жижа, Мов істота хижа, Накинулась на струхліле стовбур’я (Валер’ян Поліщук, Вибр., 1968, 27).

Значення слова – СТО́ВБУР’Я – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – СТО́ВБУР’Я Том 9 — Стор. 720. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «СТО́ВБУР’Я» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).