1.    
  2.     СУ́БІР

СУ́БІР

СУ́БІР, бору, чол. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на гупісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 344); Для суборів характерні відносно бідні ґрунти — глинисті піски, піщані ґрунти (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 50).

Як правильно писати та вживати слово – СУ́БІР – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СУ́БІР Том 9 — Стор. 815. – словник української мови

Українська мова словник слово «СУ́БІР» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СУ́БІР

11.10.2018

Написати коментар