1.    
  2.     СУЧ

СУЧ

СУЧ, і, жін., діал.

1. збірн. Сукані нитки. Та тут оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий (Словник Грінченка).

2. Дратва. Понадрізував [Антосьо] халяви й попришивав шкурлати.. Та й пришив же! — циганською голкою і суччю (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116).

Як правильно писати та вживати слово – СУЧ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СУЧ Том 9 — Стор. 872. – словник української мови

Українська мова словник слово «СУЧ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СУЧ

25.10.2018

Написати коментар