1.    
  2.     СУЧКА

СУЧКА

СУЧКА, и, жін.

1. Те саме, що сука 1. Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263);  * У порівняннях. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278).

2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Панас Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Михайло Стельмах, II, 1962, 135).

Як правильно писати та вживати слово – СУЧКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СУЧКА Том 9 — Стор. 873. – словник української мови

Українська мова словник слово «СУЧКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СУЧКА

06.05.2017

Написати коментар