1.    
  2.     СУРЕМИТИ

СУРЕМИТИ

СУРЕМИТИ, млю, миш, мн. суремлять; недок., перех. і неперех., поет., рідко. Те саме, що сурмити 1. * Образно. — Боженку, підводься, Боженку, твоя Україна палав, Земля придеснянська й славутська на сурмах суремить: — Устань! (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 112).

Як правильно писати та вживати слово – СУРЕМИТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СУРЕМИТИ Том 9 — Стор. 853. – словник української мови

Українська мова словник слово «СУРЕМИТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СУРЕМИТИ

22.10.2018

Написати коментар