1.    
  2.     СВАВІ́ЛЬНИЙ

СВАВІ́ЛЬНИЙ

СВАВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. Вона безжурна… свавільна, тут і там на відвідинах забавляється (Ольга Кобилянська, II, 1956, 294); О. Телесницький.. раз у раз жалувався на нас, що ми ліниві, ..свавільні і що без бійки не можна собі з нами дати ради (Іван Франко, IV, 1950, 232); Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 136);  * Образно. Ніхто не відав, куди нас кинуть свавільні хвилі (Леся Українка, I, 1951, 312); Навколо гуло гуркотіло, гриміло, ніби сварилися між собою хмари, гори і свавільні вітри (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 67);

//  Власт. такій людині. Безкарна, свавільна поведінка пана, хазяїна над безправним сільським людом, давно тривожила серце юнакові (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 42); Образи не пробачать [Гамалії], з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері, тигряча кров тече по їхніх жилах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21);

//  Який виражає свавілля. Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 90);

//  Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. Чи потребує ж особливого роз’яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша.. зовсім не мав на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134); Перечитайте думу пізнішого часу, скажімо, про Хмельницького і Барабаша або про смерть Хмельницького, і ви, якщо не звертати уваги на історичні неточності, на свавільні зближення далеких по часу подій і т. ін., здивовані будете тверезо-реалістичним тоном розповіді (Максим Рильський, IX, 1962, 231);

//  Який розвивається, відбувається безконтрольно, стихійно. Нелегко було спрямовувати свавільну течію зборів (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 106).

2. Який суперечить установленим законам, позбавлений справедливості; беззаконний. Коцюбинський допомагає революційним гурткам, організовує страйк службовців проти свавільних дій царської поліції (Історія української літератури, I, 1954, 603).

Як правильно писати та вживати слово – СВАВІ́ЛЬНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СВАВІ́ЛЬНИЙ Том 9 — Стор. 63. – словник української мови

Українська мова словник слово «СВАВІ́ЛЬНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СВАВІ́ЛЬНИЙ

12.10.2018

Написати коментар