СВАВО́ЛЬНИЙ

СВАВО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Свавільний. Знов я дивую майстрові, що вмів Такою певною вести рукою Свавольне панство (Максим Рильський, I, 1960, 261); Там тополі у полі на волі (Захід сонце за обрій поніс) 3 буйним вітром свавольним і диким Струнко рвуться кудись в далечінь… (Павло Тичина, I, 1957, 25).

Значення слова – СВАВО́ЛЬНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – СВАВО́ЛЬНИЙ Том 9 — Стор. 64. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «СВАВО́ЛЬНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).