1.    
  2.     СВЕ́КРІВ

СВЕ́КРІВ

СВЕ́КРІВ, рова, рове. Прикм. до свекор; належний свекрові. Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322); — Покуштувала [Груня] гіркого свекрового хліба (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 262).

Як правильно писати та вживати слово – СВЕ́КРІВ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СВЕ́КРІВ Том 9 — Стор. 67. – словник української мови

Українська мова словник слово «СВЕ́КРІВ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СВЕ́КРІВ

23.10.2018

Написати коментар