1.    
  2.     СВЕКРУ́ХА

СВЕКРУ́ХА

СВЕКРУ́ХА, и, жін. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Панас Мирний, I, 1949, 359); Соромиться молода дружина свекрухи своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); * У порівняннях. Хата чужая, як свекруха лихая (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 24).

Як правильно писати та вживати слово – СВЕКРУ́ХА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – СВЕКРУ́ХА Том 9 — Стор. 68. – словник української мови

Українська мова словник слово «СВЕКРУ́ХА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

СВЕКРУ́ХА

30.10.2018

Написати коментар