1.    
  2.     СВИРІ́ЛЬ

СВИРІ́ЛЬ

СВИРІ́ЛЬ, і, жін. Народний духовий інструмент, що складається із скріплених між собою дерев’яних, очеретяних і т. ін. дудочок. Спів свирілі стелеться полониною і лине в далекі нетрі і хащі (Леся Українка, I, 1951, 453); Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок — кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть з порожнистих кісток (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 41).

Значення слова – СВИРІ́ЛЬ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – СВИРІ́ЛЬ Том 9 — Стор. 73. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «СВИРІ́ЛЬ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

СВИРІ́ЛЬ

28.10.2018

Написати коментар