1.    
  2.     ТЮРЕ́МНИК

ТЮРЕ́МНИК

ТЮРЕ́МНИК, а, чол. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо.. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей… ви, тюремники! Не можна? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 183); Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (Михайло Стельмах, I, 1962, 451).

Як правильно писати та вживати слово – ТЮРЕ́МНИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТЮРЕ́МНИК Том 10 — Стор. 334. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТЮРЕ́МНИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТЮРЕ́МНИК

20.01.2018

Написати коментар