1.    
  2.     ТЮРЯ́ЖНИК

ТЮРЯ́ЖНИК

ТЮРЯ́ЖНИК, а, чол., розм., зневажл. Те саме, що арештант; // лайл. — Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, — обізвалася Настуся (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 275).

Як правильно писати та вживати слово – ТЮРЯ́ЖНИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТЮРЯ́ЖНИК Том 10 — Стор. 335. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТЮРЯ́ЖНИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТЮРЯ́ЖНИК

26.10.2017

Написати коментар