1.    
  2.     ТКА́ЛЯ

ТКА́ЛЯ

ТКА́ЛЯ, і, жін. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці дурнички полотно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Тихо гудуть ткацькі верстати. Ткаля уважно стежить за їх роботою (Вечірній Київ, 13.VII 1961, 3); * Образно. Ткаля зима не жаліла свого добра, і під її тихе снування глибоким сном заснуло намучене село (Михайло Стельмах, I, 1962, 641).

Як правильно писати та вживати слово – ТКА́ЛЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТКА́ЛЯ Том 10 — Стор. 151. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТКА́ЛЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТКА́ЛЯ

02.05.2017

Написати коментар