ТКАННЯ́

ТКАННЯ́, я, сер.

1. Дія за значенням ткати. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Андрій Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 11).

2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде — з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76);

//  Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 448).

3. Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік. Основа нитяна, а ткання вовняне (Словник Грінченка).

Як правильно писати та вживати слово – ТКАННЯ́

Джерело – словник СУМ – ТКАННЯ́ Том 10 — Стор. 152.

Тлумачення та значення слова «ТКАННЯ́» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).