ТОНКОСТА́ННИЙ

ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е. Який має тонкий стан, з тонким станом. Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 129); Він бачив перед собою струнку, тонкостанну дівчину, таку, яка досі з’являлася до нього хіба що в юнацьких снах (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 266).

Як правильно писати та вживати слово – ТОНКОСТА́ННИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТОНКОСТА́ННИЙ Том 10 — Стор. 191. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТОНКОСТА́ННИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).