1.    
  2.     ТРА́ХКАТИ

ТРА́ХКАТИ

ТРА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.). Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 439); Трахкали розкотисті постріли;

//  безос. Стріляти. Трахкало десь збоку. Над головою хурчали осколки й опадали, гупаючи, мов груші (Олесь Гончар, III, 1959, 47).

2. Сильно, з гуркотом ударяти, стукати; торохкати (у 2 знач.). Трахкало в розмаху дерево об дерево (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220).

Як правильно писати та вживати слово – ТРА́ХКАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТРА́ХКАТИ Том 10 — Стор. 240. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТРА́ХКАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТРА́ХКАТИ

08.02.2017

Написати коментар