1.    
  2.     ТРОФЕ́ЙНИК

ТРОФЕ́ЙНИК

ТРОФЕ́ЙНИК, а, чол., розм. Член трофейної команди. Противник, тікаючи, змушений був кинути чимало своєї техніки та боєприпасів.. — Буде трофейникам роботи, — перемовлялись бійці. — Попозбирають… (Олесь Гончар, III, 1959, 421).

Як правильно писати та вживати слово – ТРОФЕ́ЙНИК

Джерело – словник СУМ – ТРОФЕ́ЙНИК Том 10 — Стор. 285.

Тлумачення та значення слова «ТРОФЕ́ЙНИК» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ТРОФЕ́ЙНИК

13.05.2017

Написати коментар