1.    
  2.     ТУ́ЛЬНИК

ТУ́ЛЬНИК

ТУ́ЛЬНИК, а, чол., заст. Майстер, що виготовляв тули. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, — це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники («тули» — сагайдаки), щитники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429).

Як правильно писати та вживати слово – ТУ́ЛЬНИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТУ́ЛЬНИК Том 10 — Стор. 316. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТУ́ЛЬНИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТУ́ЛЬНИК

27.07.2018

Написати коментар