1.    
  2.     ТУМАННО

ТУМАННО

ТУМАННО.

1. Присл. до туманний 2—5. Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні (Максим Рильський, I, 1956, 29); Масовий характер революційного руху туманно, загально, але вже намічає свої шляхи (Василь Еллан, II, 1958, 65); Дуже мало, туманно пам’ятає Валерик своїх батьків (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 75); Він любив туманно висловлюватись (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 43).

2. безос. присудк. сл. Про наявність туману. Було вітряно, туманно, безлюдно (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 141).

Як правильно писати та вживати слово – ТУМАННО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ТУМАННО Том 10 — Стор. 318. – словник української мови

Українська мова словник слово «ТУМАННО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ТУМАННО

16.10.2018

Написати коментар