1.    
  2.     ТУШИТИ

ТУШИТИ

ТУШИТИ, шу, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум’ї корчився хутір.. Тижні тушили пекельну пожежу (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 229); На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 314); * Образно. Озброїлись наші й погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра, тушити пожежу, котра то там, то там прокидалася по Слов’янщині… (Панас Мирний, I, 1949, 232); // перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.). Мовчанка.. гнів тушить (Номис, 1864, № 1117).

Значення слова – ТУШИТИ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ТУШИТИ Том 10 — Стор. 331. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ТУШИТИ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ТУШИТИ

23.07.2018

Написати коментар