УБА́ВЛЕНИЙ

УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до убавити; // убавлено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. [Лукерія Степанівна:] Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб’є (Марко Кропивницький, II, 1958, 247).

Як правильно писати та вживати слово – УБА́ВЛЕНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УБА́ВЛЕНИЙ Том 10 — Стор. 351. – словник української мови

Українська мова словник слово «УБА́ВЛЕНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).