1.    
  2.     УДА́ЧЛИВИЙ

УДА́ЧЛИВИЙ

УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдасться (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Степан Васильченко, III, 1960, 231); // Який закінчився удачею; успішний. Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 210).

Як правильно писати та вживати слово – УДА́ЧЛИВИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УДА́ЧЛИВИЙ Том 10 — Стор. 392. – словник української мови

Українська мова словник слово «УДА́ЧЛИВИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

УДА́ЧЛИВИЙ

11.06.2018

Написати коментар