УГАМОВУВАТИСЯ

УГАМОВУВАТИСЯ (ВГАМОВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УГАМУВАТИСЯ (ВГАМУВАТИСЯ), уюся, уєшся, док.

1. Заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. Чим ближче підходили прапороносці, тим помітніше вгамовувався командир полку (Олесь Гончар, I, 1954, 337); Підняли голос і обидва [Кирило та Іван] кричали.. Розбіглись сердиті, обидва схвильовані. Кирило довго блукав, поки вгамувавсь трохи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Хлопець довго потім не міг угамуватись, пригадуючи все, що бачив у храмі мистецтв (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 208); Від дотику руки коханого Докія вгамувалася (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 225); — Гетьте, бридкі думки; угамуйся, серденько!.. розважа сама себе Оксана… (Любов Яновська, I, 1959, 33);

//  Замовкати, починати поводитися, триматися тихо, спокійно. — Не змагайтеся!.. Я зараз доведу вам! Я зараз покажу! — покрив ізнову ввесь галас дзвінкий голос, і на гачку миттю вгамувалося, стихло, наче тієї суперечки й не було (Любов Яновська, I, 1959, 360); Оратор, втягти голову в плечі, спідлоба поглядав у вируючий зал, терпляче перечікував, доки вгамуються (Олесь Гончар, II, 1959, 189); Соломка підходить до колиски, агукає, усміхається, наставляє ріжками пальці, потім поправляє постіль. Дитина вгамувалася (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 77);

//  Ставати тихим, спокійним, без галасу, метушні і т. ін. Не спалося Гайдимові. Довго ходив він по селу. Бачив, як поволі вгамовувалося воно, вкладалося на сон (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 10); Настав вечір, і п’яні рибалки ще довго танцювали, співали та пили.. Опівночі все затихло і вгамувалось (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Микола закинув через плече свою торбинку з хлібом, глянув на землекопський табір, що вже вгамувався (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 113).

2. Ставати слабшим за силою вияву, дією; припинятися, стихати, зникати. Ти покажеш в даль рукою, де, неначе буревій, за широкою рікою угамовується бій (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 139); Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, одвертіші, жирніші, тихіші (Олесь Гончар, III, 1959, 31); Її тривожність одразу вгамувалась (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 119); Сиволап дивувався сам собі: чомусь він не відчував зараз до Лобанова такої неприязні, як досі, і злість та заздрість ніби вляглися, вгамувалися в його серці (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 60); Вранці Гарасим знайшов на городі бараболю, наскріб залізякою і приклав до обпеченого. Біль вгамувався, і Гарасим повеселішав (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 315); Трохи вгамувався вітер, по небу низько сунули хмари, але дощ вже не йшов (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 174);

//  Переставати звучати, чутися. Одарка сама не менше зраділа: раз — що угамувався дитячий крик та докучливе допитування про батька, а друге — є з ким і самій словом перекинутись, погомоніти (Панас Мирний, III, 1954, 35); Вулицею вздовж села пройшла череда худоби.. Вгамувалися вигуки пастухів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152); Вулиця вже притихла. Не лускались міни, не вибухали снаряди. Тільки де-не-де попереду і позаду зрідка зривалися короткі автоматні черги. Поволі й вони вгамувались (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 26); Надвечір угамувалася стрілянина за селом (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 8);

//  у сполуч. із сл. кров, сльози. Переставати текти. Не менш раділа й Пріська, сидячи сама собі в хаті… З серця неначе хто камінь зняв, сльози вгамувалися… (Панас Мирний, III, 1954, 31);

//  Слабшати, стихати (про біль або інші хворобливі явища). Біль у голові почав угамовуватися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 340); Кашель угамувався, хоч у грудях все-таки сопло, хрипіло, огненний пал трохи пройшов (Панас Мирний, I, 1954, 305).

3. Зменшуватися, задовольнятися (про голод, спрагу і т. ін.). Спогади в передачний день, коли трохи вгамовувався вічний голод, починалися завжди з того, що хтось із аматорів попоїсти розповідав, які страви йому були свого часу найбільш до вподоби (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 159).

4. Переставати бушувати, робитися спокійнішим, тихим (про море, річку і т. ін.). Угамувалося море. Владика глибин і безодень Осторонь гострий тризубець поклав (Микола Зеров, Вибр., 1966, 309); В долині за кілька сонячних днів відшумів і вгамувався Стрий (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 10);  * Образно. Його вдача, як велика річка після весни, почала входить в свої береги; але часом вряди-годи знов несподівано виходила з берегів і розливалась бурлацтвом, доки зовсім вгамувалась на старість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258);

//  Припинятися, ущухати (про явища природи). Дощ вгамувався десь за північ (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 206); На ранок вітер утих, угамувалася хуртовина, тільки на гребенях кучугур усе ще курився легенький пилок (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 394).

5. Припиняти щось робити, переривати якусь дію. Прощупавши подвір’я і нічого не знайшовши, він, нарешті, вгамовується (Олесь Гончар, III, 1959, 128); [Храпко:] Що ж вони вас шукали? [Печариця:] Погукали трохи та й угамувалися (Панас Мирний, V, 1955, 162);

//  Ставати урівноваженішим, спокійнішим у поведінці, заспокоюватися. [Палажка:] А ти ще не вгамувалася?.. Не надолужило тобі отак по всіх усюдах тинятися? (Панас Мирний, V, 1955, 209); На той час уже й батько вгамувався, осів на одному місці (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 46); Той самий він, чи вгамувався? Чи грає й досі дивака? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 199).

6. тільки недок. Пас. до угамовувати.

Як правильно писати та вживати слово – УГАМОВУВАТИСЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – УГАМОВУВАТИСЯ Том 10 — Стор. 372. – словник української мови

Українська мова словник слово «УГАМОВУВАТИСЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).